Увага! Дана сторінка може містити не актуальну інформацію. Перейти на оновлений сайт pspace.pe.hu

Францевич І.М.

Францевич І.М.

Іван Микитович Францевич (1905-1985) — відомий учений у галузі матеріалознавства. Народився 1905 року у Полтаві. Після закінчення семирічної школи та професійно-технічної школи у 1922-1924 рр. працював помічником слюсаря на Полтавському паровозоремонтному заводі. Випускник Харківського Інституту Народної освіти (тепер — Харківський державний університет). Захистив кандидатську дисертацію та тему « Фізико-хімічні властивості сталей при високих температурах» (1933 р.).Цього ж року побачила світ його монографія «Деформації сталей при спільній тепловій і механічній обробці та фізико-механічні властивості їх при високих температурах». Значення цих робіт було таким, що наступного року 29-річному І. Францевичу було присвоєне звання професора фізичної хімії, він був обраний членом-кореспондентом Української АН. Працював в Українському інституті мір та вимірювальних приладів, в Українському інституті металів, у 1937-1941 рр. очолював секцію Харківського науково-дослідного інституту хімії при Харківському університеті. З 1939 р. І.Францевич виконував обов’язки заступника директора з наукової роботи та керівника відділу фізикохімії металургійних процесів новоствореного Інституту чорної металургії АН України, був консультатном — металознавцем Інституту електрозварювання ім. Патона У роки війни 1941-1945 рр. та повоєнний період займався дослідженнями у галузі порошкової металургії, працював над проблемами металокерамічних сполук, жаротривких матеріалів.

З 1952 р. І. Францевич очолив Лабораторію спеціальних сполук при Президіумі АН України. За три роки Лабораторію було реорганізовано в Інститут металокераміки та спеціальних сполук АН УРСР — перший у світі академічний інститут такого профілю. І. М. Францевич — організатор інституту — стає його директором . У 1965 р. — ще одна реорганізація інституту. Він стає Інститутом проблем матеріалознавства АН України.

І. М. Францевич — автор понад 600 наукових статей, 20 монографій, одержав понад 60 авторських свідоцтв на винаходи та 14 патентів.

За наукові й практичні праці вчений був відзначений Державними преміями і нагородами, мав вчений ступінь доктора хімічних наук, був обраний академіком АН України.



Перейти на сторінки:
  1. зал
  2. зал
  3. зал
  4. зал
  5. зал
  6. зал
Памятні місця
Видатні полтавці
Перейти на біографії:
Борисов П.І.
Засядко О.Д.
Кисенко М.С.
Кованько О.М.
Комарницький М.А.
Кондратюк Ю.В.
Котельников Г.Є.
Остроградський М.В.
Писаренко Г.С.
Побєдоносцев Ю.О.
Францевич І.М.
Челомей В.М.
Hosted by uCoz